Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Положення вказаної статті має відображення, зокрема, у частині другій статті 287 ГК України де встановлено, що організаційні та майнові відносини, пов’язані з передачею в оренду цілісних майнових комплексів державного сектора економіки, а також цілісних майнових комплексів, що є комунальною власністю, регулюються законодавством відповідно до цього Кодексу та у частині першій статті 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» де визначено, що цей Закон регулює організаційні відносини, пов’язані з передачею в оренду майна, майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Важливе значення для регулювання орендних відносин також мають й інші акти законодавства України:
– Цивільний кодекс України (глава 58 «Найм (Оренда)», зокрема §1. Загальні положення про найм (оренду)), Законів України: «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 №2269-VIII, «Про особливості правового режиму майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук», «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», «Про наукові парки», «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності», «Про особливості оренди чи концесії об'єктів паливно-енергетичного комплексу, що перебувають у державній власності», «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу – учасників Державного концерну „Укроборонпром“ та забезпечення їх стабільного розвитку», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про управління об'єктами державної власності», «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні», про Державний бюджет України на відповідний рік;
– Декретів Кабінету Міністрів України: «Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається» від 31.12.92 №26—92, «Про впорядкування використання адміністративних будинків і нежитлових приміщень, що перебувають у державній власності» від 11.01.93 №5—93;
– постанов Кабінету Міністрів України: «Про затвердження Методики оцінки вартості об'єктів оренди» від 10.08.95 №629 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.01.2003 №3), «Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» від 04.10.95 №786, «Деякі питання оплати оренди державного майна» від 25.03.2009 №316, «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна» від 31.08.2011 №906, Типові договори оренди, затверджені наказом Фонду державного майна України від 23 серпня 2000 pоку №1774, та ряд інших нормативних актів;
– рішень Конституційного Суду України: у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) від 09.07.2002 №15-рп/2002; у справі за конституційним зверненням приватного підприємства «Автосервіс» щодо офіційного тлумачення положень статей 177, 760, частини другої статті 777 Цивільного кодексу України (справа про переважне право наймача на придбання військового майна)» від 10.12.2009 №31-рп/2009; у справі за конституційним зверненням приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «VD MAIS» щодо офіційного тлумачення положень статті 786 Цивільного кодексу України» від 03.07.2012 №14-рп/2012.
До наведеного слід зазначити, що багатьма територіальними громадами розробляються Положення про оренду майна, які, при цьому, регулюють організаційні і майнові відносини, пов’язані з орендою майна, які визначені Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Варто зауважити, що зміст та наповнення таких Положень в цілому дублюють норми діючого законодавства, тому вважається, що розробка таких Положень є недоцільним, враховуючи й те, що це не передбачено діючими нормативно-правовими актами України у цій сфері.
Таким чином, усі організаційні і майнові відносини, пов’язані з орендою майна, що перебуває у комунальній власності, визначені Законом України «Про оренду державного та комунального майна», а усі інші відносини, які не визначені діючим законодавством, регулюються відповідним договором оренди.
Разом з цим, відповідно до частини п’ятої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад, відповідно до закону, здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об’єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об’єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Також зазначимо, що відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, можна вважати, що правові підстави для прийняття рішень відповідними радами про затвердження Положень про оренду майна територіальної громади відсутні.
Вищевказане також має своє відображення при розгляді Державною регуляторною службою України, яка відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 №634 «Про порядок підготовки пропозицій щодо удосконалення проектів регуляторних актів, які розробляються органами місцевого самоврядування» надає висновки до проектів рішень місцевих рад в даній сфері.