І ЗНОВУ – ВЕСНА

Весна. Працює пароохолодник.

Свідомість – вправи – спогляда – пілотні.

Дрібочуть – ноги – бльоків монолітних.

На помах – й світ – аеростатом – ладний.

Між формами – ознаки боротьби.

Хлоп’я – на хмарі – у руці – обух.

З трибун – багаття – до нутра – рябе.

Янгол – кодолу, що – порон, – руба.

Вагань найменших – те, що буде – потім.

Аби лиш – зараз – хвилі – не проспати.

Маляті – жінка – лагодить – підгузник.

Навколо – цвіту – пуп’янки фугасні.

Й за самокат[1], – схопивши – джерело,

Подорожують – шкети – горілиць.

Загрузка...