3.1. Кісткова система – сукупність всіх кісток людини. Спільно з хрящами, м'язами та ін. виконує опорну та рухову функції; у біологічному відношенні вона є активним учасником процесів обміну речовин та кровотворення.
The Skeletal System is the internal framework of the human body.
3.2. Череп людини (лат. cranium) – кістковий каркас голови, сукупність кісток. Череп людини сформовано 23 кістками.
The skull is a bone structure that forms the head. It supports the structures of the face and provides a protective cavity for the brain. The skull is composed of two parts: the cranium and the mandible.
3.2.1. Черепна коробка (анат.) – Кісткове містище головного мозку, череп.
Cranium: the top portion of the skull, which protects the brain. The cranium includes the frontal, parietal, occipital, temporal, sphenoid, and ethmoid bones.
3.2.2. Фонтанель це неокостеніла ділянка склепіння черепа у новонароджених.
Fontanel is a space between the bones of an infant's cranium.
3.2.3. Нижня щелепа (лат. mandibula) – непарна кісткова структура, що утворює нижній відділ лицьового черепа. Є єдиною рухомою кісткою у черепі дорослої людини.
The mandible forms the lower jaw and holds the lower teeth in place. The mandible sits beneath the maxilla. It is the only movable bone of the skull.
3.2.4. Носова кістка – парна, чотирикутна, трохи подовжена і – трохи випукла спереду кістка лицьової частини черепа. Утворює передню стінку скелета носа, формуючи перенісся та верхню частину спинки носа.
The nasal bones are two small oblong bones, varying in size and form in different individuals; they are placed side by side at the middle and upper part of the face and by their junction, form the bridge of the upper one third of the nose.
3.2.5. Сльозна кістка (лат. os lacrimale) – невелика парна кістка лицьового відділу черепа. Розташовується у передньому відділі медіальної стінки очниці. Має форму чотирикутної платівки. Бере участь в утворенні внутрішньої стінки очної ямки та зовнішньої стінки носової порожнини.
The lacrimal bone is a small and fragile bone of the facial skeleton. It is situated at the front part of the medial wall of the orbit. Located at the inner corner eye
3.2.6. Вилицева кістка – парна кістка лицевого черепа. З'єднується з лобовою, скроневою кістками (за допомогою лобового та скроневого відростків), великим крилом клиноподібної кістки та верхньою щелепою.
Zygomatic bone: each side of the face, high part of the cheek, and outer part of the eye orbit.
3.2.7. Під'язична кістка це непарна кістка, яка має форму підкови і залягає під язиком нижче нижньої щелепи.
The hyoid bone is in the front of the neck. It supports the tongue and plays a key role in speaking and swallowing. Connected to nearby structures via ligaments, muscles, and cartilage.
3.3. Трубчасті кістки – це довгі кістки у формі трубки, що мають усередині канал з жовтим кістковим мозком – забезпечують швидкі різноманітні рухи. Розрізняють довгі трубчасті кістки: плечова, ліктьова, променева, стегнова, велика гомілкова, мала гомілкова; та короткі трубчасті кістки: фаланги пальців, кістки плесна і п'ястка.
Tubulous or tubular bones are long, tube-shaped bones with a canal with yellow marrow inside them, allowing rapid, varied movements. There are long tubular bones: humerus, ulna, radius, femur, tibia, tibia, and short tubular bones: phalanges of the fingers, metatarsal and metatarsal bones.
3.3.1. Будова довгої кістки. У зовнішній будові довгої трубчастої кістки можна виділити тіло кістки (діафіз) та дві кінцеві суглобові головки (епіфізи). Епіфізи трубчастої кістки покриті хрящем. Між тілом та головками розташований епіфізарний хрящ, що забезпечує зростання кістки у довжину. Усередині кістки знаходиться порожнина (канал) із жовтим кістковим мозком (жировою тканиною), що й дало назву таким кісткам – трубчасті. У окістя розташовані кровоносні судини та нервові закінчення.
The structure of long bones includes many parts. Diaphysis (the main portion of a long bone). Epiphysis (end of long bone). Epiphyseal line (growth zone). Periosteum membrane (covers the surface of the bone). Articular cartilage (covers the end of bone and joints). Medullary (marrow) cavity. Spongy bone (marrow). Red and Yellow marrow.
3.4. Хрящ (лат. cartilago) – один із видів сполучної тканини, відрізняється щільною, пружною міжклітинною речовиною. Найважливіша відмінність хрящової тканини від кісткової (і більшості інших типів тканин) – відсутність усередині хряща нервів та кровоносних судин.
Cartilage is a resilient and smooth elastic tissue, rubber-like padding that covers and protects the ends of long bones at the joints and nerves and is a structural component of the rib cage, the ear, the nose, the bronchial tubes, the intervertebral discs, and many other body components.
3.4.1. Гіаліновий хрящ (лат. cartilago hyalines) – різновид хрящової тканини; щільний, пружний, склоподібний. Гіаліновий хрящ складає суглобові та реберні хрящі, а також хрящі носа, гортані, епіфіза довгих трубчастих кісток, хрящі трахеї та бронхи.
Hyaline cartilage is the glass-like (hyaline) but translucent cartilage found on many joint surfaces. It is also most commonly found in the ribs, nose, larynx, and trachea. Hyaline cartilage is pearl-grey in color, with a firm consistency, and has a considerable amount of collagen.
3.4.2. Волокнистий хрящ (волокниста хрящова тканина, лат. textus cartilaginous fibrosa) – різновид хрящової тканини; знаходиться в міжхребцевих дисках, напіврухомих зчленуваннях, у місцях переходу волокнистої сполучної тканини в гіаліновий хрящ.
Fibrous cartilage is the tough, very strong tissue found predominantly in the intervertebral disks and at the insertions of ligaments and tendons; it is similar to other fibrous tissues but contains cartilage ground substance and chondrocytes.
3.5. Хребет це основна частина осьового скелета людини. Складається з 33–34 хребців, послідовно з'єднаних один з одним у вертикальному положенні. Хребці поділяють на окремі типи: шийні, грудні, поперекові, крижові (зростаються в криж) і куприкові.
The spinal column is the main part of the human axial skeleton. It comprises 24 vertebrae, a sacrum, and a coccyx. The spinal column protects the spinal cord and connections with the skull, ribs, and pelvis.
3.5.1. Хребець – елемент хребетного стовпа. Складається з тіла хребця, міжхребцевого диска (амортизатор), отвору хребта (отвор для спинного мозку), а також дуги хребця (точки кріплення м'язів і зв'язок).
Vertebra, vertebral body, intervertebral disk (shock absorber), vertebral foramen (opening for spinal cord), vertebral arch (points of attachment for muscles and ligaments).
3.5.1.1. Шийні хребці C1 – C7. Шийні хребці (лат. vertebrae cervicales) – сім хребців, що становлять шийний відділ хребта людини.
Neck bones: C1 – C7 Cervical vertebrae. Connects the spine with the occipital bone of the head.
3.5.1.2. Грудні хребці T1-T12. Грудний відділ хребта складається із 12 хребців. До тіл цих хребців напіврухливо прикріплені ребра. Грудні хребці та ребра, попереду з'єднані грудиною, утворюють грудну клітину. Тільки 10 пар ребер прикріплюються до грудини, інші вільні.
Thoracic vertebrae: T1-T12 Thoracic. Connect with 12 pairs of the ribs.
3.5.1.3. Поперекові хребці L1-L5. Поперекові хребці (лат. vertebrae lumbales) – п'ять нижніх хребців у людини з 20-го по 24-й, рахуючи зверху.
Lumbar vertebrae: L1- L5 Lumbar. Support the back and lower trunk of the body.
3.5.1.4. Крижова кістка. П'ять хребців, що зрослися
The sacrum is a single triangular-shaped bone. Attached to the pelvic girdle.
3.5.1.5. Ку́прикова кістка (лат. os coccygis), ку́прик (coccyx) – це кістка нижнього відділу хребта є гомологом хвостового скелета тварин, яка зростається з вершиною крижів. Куприк утворений 1–5 (частіше 4) зрослими рудиментарними хребцями. Зростання відбувається у віці 12–25 років.
The coccyx is a triangular arrangement of bone that makes up the very bottom portion of the spine below the sacrum.
3.6. Грудна клітка – одна з частин тулуба. Утворюється грудиною, 12 парами ребер, грудним відділом хребта, а також м'язами.
The thoracic cage (rib cage) is the skeleton of the thoracic wall. It is formed by the 12 thoracic vertebrae, 12 pairs of ribs and associated costal cartilages, and the sternum.
3.6.1. Грудинні ребра (сім пар, прикріплених до грудин і хребців), хибні ребра (наступні три пари, що з'єднуються зі спиною і хрящем з сьомим ребром спереду) і ребра, що плавають (прикріплені тільки за спиною).
True ribs (seven pairs, attached to sternum and vertebrae), false ribs (next three pairs, connect to the back and by cartilage to seventh rib on the front), and floating ribs (attached only to back).
3.6.2. Грудина або грудна кістка – плоска, довга кістка, що утворює середню частину передньої стінки грудної клітки; складається із трьох частин, з'єднаних між собою пластинками хряща.
The sternum (breastbone) is the midline of the front thorax. The upper end, called the manubrium, is connected to the clavicle.
3.7. Ключиця (лат. clavicula) – невелика трубчаста кістка S-подібної форми з пояса верхньої кінцівки, що з'єднує лопатку з грудиною і зміцнює плечовий пояс.
The clavicle (collarbone) helps support the shoulder by connecting to the scapula and sternum.
3.8. Лопатка (лат. scapula) – кістка пояса верхніх кінцівок, що забезпечує поєднання плечевой кістки з ключицею. Прилягає до задньої поверхні грудної клітини від II до VII ребер.
The scapula, or shoulder blade, is a sizeable triangular-shaped bone in the upper back. The bone is surrounded and supported by a complex system of muscles that work together to help move the arm.
3.9. Кістки руки. Рука – верхня кінцівка людини, орган опорно-рухового апарату. У руці виділяють такі анатомічні області: плече (плечова кістка), передпліччя (ліктьова кістка, променева кістка), кисть. Руки кріпляться до плеча за допомогою лопатки та ключиці.
The upper extremity or arm is a functional unit of the upper body. It consists of three sections: the upper arm (humerus), forearm (ulna, radius), and the hand. It extends from the shoulder joint to the fingers and contains 30 bones.
3.9.1. Плечова кістка (лат. humerus) – типова довга трубчаста кістка, скелетна основа плеча. Належить до скелета вільної верхньої кінцівки.
The humerus – also known as the upper arm bone – is a long bone that runs from the shoulder and scapula (shoulder blade) to the elbow.
3.9.2. Променева і ліктьова кістка передпліччя – це довгі, злегка вигнуті кістки, які лежать паралельно від ліктя, де вони зчленовуються з плечовою кісткою, до зап'ястя, де вони зчленовуються з карпалами. Променева – зовнішня, ліктьова – внутрішня
Radius and Ulna are lower arm bones. Radius – lateral or thumb side of the arm. Ulna – medial or little finger side of the arm.
3.9.3. Лікоть – це ділянка верхньої кінцівки, яка оточує ліктьовий суглоб. Анатомічно ліктьовий суглоб – складне зчленування відразу трьох кісток: променевої, ліктьової і плечової. З огляду на те, що лікоть складається з декількох кісток, з'єднаних між собою попарно, анатомічно виділяють три його відділи: плечеліктьовий, за рахунок якого рухається передпліччя, згинається і розгинається верхня кінцівка, плечепроменевий, що відповідає за згинання-розгинання, обертання, проксимальний променево-ліктьовий суглоб, завдяки якому виконується обертальний рух руки.
The capitulum (elbow) is a hinged joint of three bones: the humerus, ulna, and radius. The ends of the bones are covered with cartilage. The bones are held together with ligaments that form the joint capsule.
3.9.4. Кисть руки складається з зап'ястя, п'ясті та п'яти пальців.
The hand consists of a wrist (carpal), a metacarpus, and five fingers.
3.9.4.1. Фаланги пальця це короткі трубчасті кістки, що утворюють скелет пальців.
Finger phalanges, the 14 bones, are found in the fingers of each hand and also in the toes of each foot. Each finger has 3 phalanges (the distal, middle, and proximal); the thumb only has 2. Metacarpal bones. The 5 bones that compose the middle part t of the hand.
3.9.4.2. П'ястки – частина скелета верхньої кінцівки між кістками зап'ястка і фалангами пальців. Його утворюють п'ять коротких трубчастих кісток кисті (метакарпалії, від metacarpalia), що відходять у вигляді променів від зап'ястя. Нумерація п'ясних кісток відповідає нумерації пальців, що зчленовуються з ними. У п'ясних кістках розрізняють основу (basis), тіло (corpus) і головку (caput).
Metacarpal bones are any of several tubular bones between the wrist (carpal) bones and each of the forelimb digits, corresponding to the metatarsal bones of the foot.
3.9.4.3. Зап'ясті – відділ верхньої кінцівки між кістками передпліччя та п'ястковими кістками (п'ястком), утворений вісьмома кістками.
The carpal bones are the eight small bones that make up the wrist (carpus) that connect the hand to the forearm.
3.10. Кістки нижніх кінцівок поділяють на кістки тазового пояса і кістки вільної частини нижніх кінцівок. До складу кісток тазового пояса входять з’єднані між собою попереду права і ліва кульшові кістки, а також вклинена між ними позаду крижова кістка, що є нижньою частиною хребтового стовпа. З кожною кульшовою кісткою рухливо з’єднана відповідна вільна частина нижньої кінцівки, що складається із стегнової кістки, великогомілкової і малогомілкової кісток та кісток стопи.
Leg and pelvic bones are comprised of two bones: the thigh bone or femur and the pelvis, which is made up of three bones called ilium, ischium, and pubis.
3.10.1. Тазова кістка, кульшова кістка – парна плоска кістка таза, утворена лобковою, клубовою та сідничною кістками, які зрослися в районі вертлюжної западини – глибокої ямки, що зчленовується з голівкою стегнової кістки. Вони з'єднуються за допомогою хряща в області вертлужної западини.
Hip (pelvis). The two hip bones join each other at the pubic symphysis. Together with the sacrum and coccyx, the hip bones form the pelvis. Each pelvic bone is formed by three components: the ilium, the sciatic bone, and the pubic bone, which are connected by cartilage in the acetabulum area, which serves as the junction of the pelvic bone with the femur.
3.10.2. Здухвинна кістка (лат. os ilii) становить найближчу до хребта частину пояса задніх кінцівок або тазу, що зчленовується з крижовими хребцями.
The ilium is the uppermost and most significant region of the coxal bone. The ilium of the human is divisible into two parts, the body, and the wing; the separation is indicated on the top surface by a curved line, the arcuate line, and on the external surface by the margin of the acetabulum.
3.10.3. Сіднична кістка (лат. os ischii) з'єднується зверху з клубової кісткою, а спереду з лобковою і разом з цими кістками утворює тазову кістку.
The ischium is the lowest portion of the hip bones and is situated below the ilium and behind the pubis; it is one of three regions whose fusion creates the coxal bone.
3.10.4. Лобкова (лонна) кістка. Лобкова кістка (лат. os pubis) складається з тіла та двох гілок. Гілки та тіло лобкової кістки утворюють замикальний отвір. Дві лобкові кістки, зростаючись, утворюють передню стінку тазу.
The pubis is one of three bones that fuse to form the hip bone. It is located anteroinferior to the ilium and ischium and serves as an attachment point for muscles, ligaments, and fascia.
3.10.5. Вертлужна западина – це виїмка у формі півсфери, яка утворена сідничною, клубової та лобковою кістками. У вертлужну западину поміщається головка стегна, утворюючи кульшовий суглоб.
Acetabular cavity or the acetabulum is the deep, cup-shaped structure that encloses the head of the femur at the hip joint. The acetabulum is formed by a combination of all three bones of the pelvis: the ilium, pubis, and ischium.
3.11. Кістки ніг. Нога анатомічно складається з трьох основних частин: стегна, гомілки та стопи. Стегно утворене стегнової кісткою (найпотужнішою і найміцнішою з людських кісток) і надколінком, що захищає колінний суглоб. Надколінник забезпечує блок при розгинанні гомілки. Гомілку утворюють велика і мала гомілкові кістки.
Lower extremities. The major bones of the leg are the femur (thigh bone), tibia (shin bone), and adjacent fibula, and these are all long bones. The patella (kneecap) is the sesamoid bone in front of the knee.
3.11.1. Стегнова кістка (лат. femur, os femoris) – найбільша трубчаста кістка в тілі людини. Тіло її має циліндричну форму і дещо вигнуте спереду; по його задній поверхні тягнеться шорстка лінія (linea aspera), яка служить для прикріплення м'язів.
Femur (thigh-bone): the upper or proximal extremity (close to the torso) contains the head, neck, the two trochanters, and adjacent structures. The femur is the longest and, by some measures, the strongest bone in the human body.
3.11.2. Мищелок – парний фрагмент стегнової кістки, який знаходиться у її нижній частині та формує колінний суглоб.
A condyle is a round prominence at the end of a bone, most often part of a joint – an articulation with another bone. It is one of the markings or features of bones and can refer to the following: On the femur, in the knee joint: medial condyle.
3.11.3. Надколінок – сесамоподібна кістка. Розташовується вона в товщі сухожилля чотириголового м'яза стегна, добре промацується через шкіру, при розігнутому коліні легко зміщується в сторони, а також вгору і вниз.
The patella, also known as the kneecap, is a flat, rounded triangular bone that articulates with the femur (thigh bone) and covers and protects the anterior articular surface of the knee joint.
3.11.4. Колінна чашка є невеликою трикутною кісткою. Колінна філіжанка забезпечує важіль для м'язів, коли вони згинають і випрямляють ногу.
The kneecap (patella) is a small triangular bone. The kneecap provides leverage for muscles as they bend and straighten the leg.
3.11.5. Малогомілкова кістка (лат. os fibula) – довга тонка трубчаста кістка гомілки. Складається з тіла і двох кінців – верхнього та нижнього. Тіло малогомілкової кістки має тригранну призматичну форму, скручене навколо поздовжньої осі та вигнуте ззаду.
The fibula is one of two lower leg bones, smaller than the tibia and located lateral to the tibia.
3.11.6. Великогомілкова кістка (лат. os tibia) – велика, розташована медіально, кістка гомілки, друга за розмірами кістка в тілі людини (після стегнової), найбільш товста частина гомілки. Її верхній епіфіз зчленовується з стегнової кісткою, утворюючи колінний суглоб, нижній – з таранною кісткою передплюсни.
The tibia is the shinbone, the larger of the two bones in the lower leg. The top of the tibia connects to the knee joint and the bottom connects to the ankle joint.
3.11.7. Щиколотка (лат. malleolus "молоточок") – кісткове утворення дистального відділу гомілки. Розрізняють латеральну (зовнішню) та медіальну (внутрішню) кісточки.
The inner and outer malleolus (ankle) are otherwise known as the medial and lateral malleolus. The medial malleolus is the bump inside the ankle formed by the lower end of the tibia. The lateral malleolus is a bump on the ankle's outside, created by the fibula's lower end.
3.11.8. Передплюсна складається із семи кісток. У задній частині передплюсни розташовуються таранна кістка, і кістка п'яти. У передній частині розташовуються невеликі човноподібна, кубоподібна і три клиноподібні кістки (медіальна, проміжна та латеральна).
The tarsal bones consist of seven short bones located at the proximal region of the foot. They are arranged in proximal and distal rows. Calcaneus bone: The largest tarsal bone that projects posteriorly as the heel. The calcaneal tuberosity on the plantar surface can be felt under the skin.
3.11.9. Таранна кістка – одна з кісток передплюсни, що формує нижню частину гомілковостопного суглоба за допомогою з'єднання з велико-і малогомілкової кістками.
The talus bone is a small bone in your ankle. It's sometimes called the astragalus bone. The talus is the second biggest bone in the back of your foot (your hindfoot). Only the calcaneus (heel) bone is bigger. The talus meets your tibia (shin bone) and fibula (calf bone) to form your ankle joint.
3.11.10. П'яткова кістка є найбільшою кісткою передплюсни. Вона має подовжену форму та стиснута з боків. Складається з тіла і бугра п'яткової кістки, що виступає ззаду.
The calcaneus is the large bone forming the heel. It articulates with the cuboid bone of the foot and the talus bone of the ankle, and the Achilles tendon (or tendo calcaneus) is attached to it.
3.11.11. Стопа людини є найнижчим відділом нижньої кінцівки. Частина стопи, що називається ступнею або підошвою, протилежну їй верхню сторону називають тильною стороною стопи. За кістковою структурою стопа ділиться на передплюсну, плюсну та фаланги.
The feet are divided into three sections. The forefoot contains the five toes (phalanges) and the five longer bones (metatarsals).
3.12. Суглоби cполучають кістки скелета між собою. Всі суглоби діляться на прості, утворені двома кістками, і складні, такі, що є зчленуванням трьох і більше кісток.
Joints, also known as articulations, are a form of connection between bones. They provide stability to the skeletal system as well as allowing for specialized movement. Joints can be classified Histologically on the dominant type of connective tissue. i.e., fibrous, cartilaginous, and synovial.
3.12.1. Синовіальний суглоб – це тип суглоба між кістками, які рухаються одна проти одної, наприклад суглобами кінцівок (наприклад, плечовими, тазостегновими, ліктьовими та колінними). Характерно, що він має суглобову порожнину, заповнену синовіальною рідиною.
A synovial joint is the type of joint found between bones that move against each other, such as the joints of the limbs (e.g., shoulder, hip, elbow, and knee). Characteristically it has a joint cavity filled with synovial fluid.
3.12.2. Шарнірний тип суглоба це тип суглоба між кістками лікотя і коліна. А також пальці рук.
Hinge type joint is the type of joint found in elbow and knee, and also fingers. Movement in one direction.
3.12.3. Плоский (тугорухомий) тип суглоба це тип суглоба між кістками у хребцях, зап'ястя, передплюсневих кістках стопи.
Flat (rigid) type joint is the type of joint found In the vertebrae, wrist, and tarsal bones of the foot.
3.12.4. Циліндричний тип суглоба це тип суглоба між кістками шиї біля основи черепа та в лікті.
Cylindrical type joint is the type of joint found in the neck at the base of the skull and at the elbow.
3.12.5. Кулястий тип суглоба – найбільш руховий вид зчленувань з виразно виявленою кулястою головкою і відповідною їй суглобовою западиною, яка охоплює менше половини окружності головки. Це тип тазостегнового та плечового суглобу.
Ball and socket joint is the type of joint found in hip and shoulder. Many directions around central point.
3.12.6. Волокнисті (фіброзні) суглоби представляють собою міцну волокнисту тканину. Це суглоби спини, крижів, черепа та деякі кісточки та тазу.
Fibrous and cartilaginous joint. Fibrous – bones fit closely together (scull bones). Immovable joint. Cartilaginous – bones connected by cartilage.
3.13. Зв'язки це сполучна тканина, яка з'єднує дві кістки та закріплюї їх у певному положенні. А також зв'язки фіксують внутрішні органи.
Ligaments connect bone to bone and hold organs in place.
3.14. Види руху суглоба. У суглобах розрізняють такі види рухів: розгинання та згинання, приведення (до середньої лінії), відведення (від середньої лінії), ротація, супінація (долонею вгору або вперед), пронація (долонею вниз або назад), підошовне згинання (збільшує кут між ногою і стопою, тильне згинання (стопа звужує кут між ногою і стопою), циркумдукція (круговий рух).
Movements of joints: extension, flexion, adduction (toward to midline)-abduction (away from the midline), rotation, supination (palm up or forward)-pronation (palm down or backward), plantar flexion (increases angle between leg and foot)-dorsiflexion (foot narrows angle between leg and foot), circumduction (circular motion).
3.15. Кісткові позначки є для ідентифікації окремих кісток і частинок кісток і допомагають у розумінні функціональної та еволюційної анатомії. Класифікація кісток за формою: трубчасті кістки, губчасті кістки, сесамоподібні кістки, плоскі кістки, змішані кістки та повітроносні кістки.
Bone markings are invaluable to the identification of individual bones and bony pieces and aid in the understanding of functional and evolutionary anatomy. Specific features individual bone.
3.16. Кістковий відросток забезпечує місця кріплення зв’язок і сухожиль; канавки та отвори для проходу кровоносних судин і нервів. Кістки можуть забезпечувати структуру та рух тіла, лише якщо вони прикріплені до навколишніх тканин, таких як зв’язки, сухожилля та апоневрози, а також м’язи. Ці точки прикріплення зазвичай виступають над поверхнею кістки. Будь-яка проекція називається процесом, і вона може мати різну форму та розмір.
Bone processes Bone processes are a projection or outgrowth of tissue from a larger body. For instance, in a vertebra, a process may serve for muscle attachment and leverage (as in the case of the transverse and spinous processes) or to fit (forming a synovial joint) with another vertebra (as in the case of the articular processes).
3.17. Головка кістки – округлий край кістки, що входить до суглоба. Головка кістки відокремлена від стовбура кістки шийкою. Головка зазвичай покрита гіаліновим хрящем всередині синовіальної капсули.
Head of a bone – a rounded, prominent extension of bone that forms part of a joint. It is separated from the shaft of the bone by the neck. The head is usually covered in hyaline cartilage inside a synovial capsule. It is the main articulating surface with the adjacent bone, forming a «ball-and-socket» joint.
3.18. Шийка кістки служить для з'єднання головки кістки з тілом кістки.
The neck is a narrow section connected with the head.
3.19. Горбистість – помірний виступ округлої форми для прикріплення м'язів, сухожиль і сполучних тканин.
Tuberosity – a moderate prominence rounded for attachment muscles, tendons, and connective tissues. Its function is similar to that of a trochanter. Examples include the tibial tuberosity, deltoid tuberosity, and ischial tuberosity.
3.20. Трехантер (вертел) є великим кістковим бугором, до якого кріпляться м'язи, що обертають стегно. Він покритий синовіальною сумкою, завдяки якій полегшується ковзання, згладжується тертя. Великий трохантер (trochanter major) – розташовується вгорі і з латеральної сторони, має на внутрішній поверхні ямку (fossa trochanterica). Малий трохантер (trochanter minor), розташовується медіально та позаду.
A trochanter is a tubercle of the femur near its joint with the hip bone and below the neck for attachment muscles. The trochanters serve as important muscle attachment sites.
3.21. Мищелок це кулястий край кістки, яка за формою відповідає поглибленню в іншій прилеглій кістці так, що утворюється рухомий суглоб.
Condyle – refers to a large prominence, which often provides structural support to the overlying hyaline cartilage. Examples include the knee joint (hinge joint), formed by the femoral lateral and medial condyles, and the tibial lateral and medial condyles.
3.22. Гребінь (клубовий гребінь) це верхній край крила клубової кістки S-подібно вигнутий у верхній частині стегна і утворює по всьому краю потовщений клубовий гребінь (лат. crista iliaca); крилоподібну частину таза.
Crest (iliac crest) is an upper part of the hip bone. The iliac crest is the curved part at the top of the hip. It forms the wing-like part of the pelvis. Muscles, ligaments, and fascia (a thin casing of connective tissue) attach to the iliac crest.
3.23. Заглиблення кістки – це западина на поверхні кістки, через яку проходять нерви та кровоносні судини.
Bone depression is a dip or trench within the bone surface that allows nerves and blood vessels to pass through.
3.24. Борозна (латинський fissurae, множинний fissurae) являє собою паз, природний поділ, глибока складка, витягнуті ущелини, або розрив у різних частинах тіла. Борозни та тріщини поділяють мозок на частки, а також на дві півкулі.
The sulci and fissures are both grooves in the cortex. However, they are distinguished by their size. While the sulcus is a shallower groove surrounding the gyrus, fissures are larger furrows dividing the brain into lobes and also into two hemispheres as the longitudinal fissure.
3.25. Синуси – це з’єднана система повітроносних порожнин в черепі поєднана через співустя з порожниню носу. Інша назва цьго утворення – гайморова пазуха, або гайморів синус.
The sinus is an opening, air-filled space in the skull. These spaces are located behind the forehead, nasal bones, cheeks, and eyes. Healthy sinuses contain no bacteria or other germs. Most of the time, mucus is able to drain out, and air is able to flow through the sinuses.
3.26. Ямка або западина – це заглиблення на поверхні кістки, формою буває широким і неглибоким. Ці поглиблення можна знайти у різних частинах тіла. Вони служать для підтримки структур мозку або отримання суглобових кісток.
A fossa is a depression in the bone surface, which is often broad and shallow. It can be found in various parts of the body. It may support brain structures or receive another articulating bone.
3.27. Отвір – канали для сполучення між двома порожнинами або отвір у кістці для проходження судин або нервів.
A foramen is an opening for communication between two cavities or a hole in a bone for the passage of vessels or nerves. In the skull base, there are numerous foramina that transmit cranial nerves, blood vessels, and other structures – these are collectively referred to as the cranial foramina.
3.28. Синтез вітаміну D (перший крок). Вітамін D функціонує як гормон. Наші тіла самі виробляють цю речовину після дії сонячного світла на шкіру. Головне призначення вітаміну D в організмі людини – забезпечення всмоктування кальцію та фосфору.
Synthesis of vitamin D (first step). Vitamin D is essential for the maintenance of bone mineralization through the regulation of calcium and phosphorus homeostasis. Vitamin D also exhibits many non-skeletal effects, particularly on the immune, endocrine, and cardiovascular systems.
3.29. Патологічні стани скелетної системи.
Pathological conditions of the skeletal system.
3.29.1. Остеопороз – прогресуюче метаболічне захворювання кістки, при якому відбувається зменшення її щільності (маси кісткової тканини в одиниці її об'єму), що супроводжується порушенням її структури.
Osteoporosis means porous bones. Loss of bone density. Hormonal in women, steroid treatment. Fractures. Kyphosis (dowager's hump). Drug therapy, calcium, and weight-bearing exercises.
3.29.2. Остеомаляція характеризується недостатньою мінералізацією кісток внаслідок дефіциту вітаміну D. Люди з остеомаляцією мають нижчі співвідношення кальцій/білок у кістках.
Osteomalacia is a bone disease. The bones are unusually soft. Deficiency of calcium and phosphorus in the blood. In children, rickets occurs due to a lack of vitamin D.
3.29.3. Остеомієліт – це гнійна інфекція, що вражає кісткову тканину (остит), навколишню кістку окістя (періостит) і кістковий мозок (мієліт).
Osteomyelitis is an infection of the bones or bone marrow. Belongs to the category of staphylococcal infection.
3.29.4. Остеосаркома або остеогенна саркома – саркома, злоякісні клітини якої походять з кісткової тканини та продукують цю тканину.
Osteosarcoma is a malignant bone tumor.
3.29.5. Остеохондрома – доброякісна пухлина кістки, що утворюється з хрящових клітин.
Osteochondroma is a benign bone tumor.
3.29.6. Стеноз хребетного каналу – звуження центрального хребетного каналу кістковими, хрящовими та м'якотканими структурами, з вторгненням їх у простори, що займаються нервовими корінцями та спинним мозком.
Spinal stenosis means narrowing vertebral, nerve root, or spinal canals.
3.29.7. Міжхребцева грижа (грижа міжхребцевого диска) – це випинання (екструзія) ядра міжхребцевого диска в хребетному каналі внаслідок порушення цілісності фіброзного кільця.
A herniated disk occurs when a portion of the nucleus pushes through a crack in the annulus. Symptoms may occur if the herniation compresses a nerve.
3.29.8. Клишоногість (talipes equinovarus) – це вроджена вада розвитку кінцівки, що супроводжується змінами на рівні гомілковостопного суглоба і суглобів стопи. Це викривлення стопи, при якому хворий опирається не на підошву, а на зовнішній край стопи, внутрішній край піднятий та повернутий угору, утворюючи виражену увігнутість.
Clubfoot (talipes equinovarus) is a congenital disability in which the foot is twisted out of shape or position.
3.29.9. Аномальне викривлення хребта. Розрізняють 3 види викривлення хребта: сколіоз, лордоз та кіфоз. Сколіоз є деформацією хребетного стовпа в бічній проекції. Кіфоз – вигин хребта, опуклістю назад (горб на спині). Лордоз – вигин хребта опуклістю вперед.
Abnormal curvature of the spine: (A) Kyphosis – outward curvature (humpback or hunchback) (B) lordosis – inward curvature (swayback) (C) Scoliosis – lateral (sideward) curvature.
3.29.10. Перелом кістки – повне або часткове порушення цілісності кістки при навантаженні, що перевищує міцність ділянки скелета, що травмується.
Fracture means broken bones. Broken bone: open, closed, greenstick, hairline or stress fracture, compression fracture, impacted, comminuted, occult.
3.30. Діагностика та лікування.
Diagnostic and Treatment.
3.30.1. Сканування кісток – це дослідження, яке вимірює щільність кісткової тканини. З її результатів можна визначити наявність, тяжкість чи ризик остеопорозу.
A bone scan is a nuclear imaging test that aids in the diagnosis and tracking of several bone diseases. This exam is used to measure bone mineral density (BMD).
3.30.2. Аспірацію та біопсію кісткового мозку проводять шляхом проколу голкою верхньої частини стегна або грудини, потім за допомогою шприца проводиться аспірація (висмоктування) клітин кісткового мозку. Аспірація кісткового мозку та біопсія використовуються для з'ясування причин онкологічних та гематологічних захворювань.
Bone marrow aspiration means a small sample of bone marrow examined under a microscope.
3.30.3. Оцінка щільності кісткової тканини. Для оцінки щільності кісткової тканини використовується двоенергетична рентгенівська абсорбціометрія (DEXA). Цей засіб заснований на вимірюванні мінеральної щільності кісткової тканини (BMD) з використанням спектральної візуалізації.
A bone density evaluation or density scan, also known as a DEXA scan, is a type of low-dose x-ray test that measures calcium and other minerals in your bones.
3.31. Патологічні стани. Суглоби.
Pathological Condition, Joint.
3.31.1. Адгезивний капсуліт це патологія, при якій виникає суттєве зменшення суглобової сумки (капсули), яка ніби обволікає плечовий суглоб.
Adhesive capsulitis, or frozen shoulder, is an inflammatory condition characterized by shoulder stiffness, pain, and significant loss of passive range of motion: trauma, osteoarthritis, or systemic diseases.
3.31.2. Артрит – збірне позначення хвороб (уражень) суглобів запальної етіології. Протікає в гострій та хронічній формі з ураженням одного або кількох суглобів. Серед причин розрізняють інфекцію, обмінні порушення, травми та ін.
Arthritis means inflammations of joints. It includes four types of disease: ankylosing, spondylitis, gout, osteoarthritis, and rheumatoid arthritis.
3.31.3. Анкілозуючий спондиліт (АС) відноситься до системних запальних захворювань, при якому переважно уражається хребет.
Ankylosing spondylitis, also known as axial spondyloarthritis, is an inflammatory disease that, over time, can cause some of the bones in the spine, called vertebrae, to fuse. This fusing makes the spine less flexible and can result in a hunched posture. If ribs are affected, it can be difficult to breathe deeply.
3.31.4. Подагра – метаболічне захворювання, яке характеризується відкладенням у різних тканинах організму кристалів уратів у формі моноурату натрію або сечової кислоти.
Gout is a type of inflammatory arthritis that causes pain and swelling in the joints, usually in flare-ups that last a week or two and then go away. Gout outbreaks often begin in the big toe or lower extremity and can be localized to the arms and spine. The cause of gout is that uric acid is not metabolized properly but accumulates in the blood and in the synovial fluid of the joints.
3.31.5. Остеоартрит (ОА) – захворювання суглобів, порушення процесів відновлення та руйнування різних тканин суглоба. Виявляється болем, набряклістю та скутістю у тому чи іншому суглобі.
Osteoarthritis is a degenerative joint disease in which tissue in joints (hips and knees) breaks down over time. Narrowing of the joint space. This is the most common type of arthritis and is more common in older people. In severe conditions, endoprosthetic surgery is performed.
3.31.6. Ревматоїдний артрит (РА) – хронічне запальне захворювання, яке вражає суглоби та різні органи. Найбільш характерний симптом – біль, скутість і набряк в суглобах кистей і стоп, але запалення може торкнутися й інших суглобів. Це призводить до руйнування суглобів і тяжкої втрати працездатності, а також до пошкодження багатьох органів.
Rheumatoid arthritis is a chronic inflammatory disorder affects many joints, including the hands and feet. In rheumatoid arthritis, the body's immune system attacks its tissue, including joints. In severe cases, it attacks internal organs. Rheumatoid arthritis affects joint linings, causing painful swelling. Over long periods, the inflammation associated with rheumatoid arthritis can cause bone erosion and joint deformity.
3.31.7. Бурсит великого пальця стопи (hallux valgus), також відомий як вальгусна деформація, є деформація суглоба, що з'єднує великий палець зі стопою.
A bunion (hallux valgus) is an abnormal joint enlargement at the base of the great toe.
3.31.8. Ганглій, cухожильний ганглій (гігрома) є доброякісним, пухлинним, кістоподібним новоутворенням, виникає в області сухожильних піхв або суглобів.
A ganglion cyst is a noncancerous lump, often on the tendons or joints of wrists and hands; it starts when the fluid leaks out of a joint or tendon tunnel and forms a swelling beneath the skin, which may be due to trauma or underlying arthritis. A ganglion cyst is round, small, and usually painless. In a few cases, the cyst can interfere with joint movement. A ganglion cyst often clears on its own.
3.31.9. Міжхребцева грижа (грижа міжхребцевого диска) – це випинання (екструзія) ядра міжхребцевого диска в хребетному каналі внаслідок порушення цілісності фіброзного кільця.
A herniated disc (herniated nucleus pulposus) occurs when the central part of the disc wall ruptures and part of the nucleus is pushed through a crack in the annulus fibrosus into the spinal canal. Symptoms may occur if the hernia puts pressure on a nerve. If necessary, treatment includes medications, physical therapy, and possibly surgery.
3.31.10. Розтягнення зв'язок – поширений вид травми. Розтягування зазвичай виникає при різких рухах у суглобі, що перевищують його нормальну амплітуду. Найчастіше розтягуванню піддаються зв'язки гомілковостопного та колінного суглобів.
A sprain is an injury to the ligaments around a joint. Ligaments are strong, flexible fibers that hold bones together. When a ligament is stretched too far or tears, the area around the joint will become painful and swell.
3.32. Діагностика та лікування.
Diagnostic and treatment.
3.32.1. Артроцентез це пункція суглоба – це маніпуляція, яка виконується з діагностичною чи лікувальною метою.
Arthrocentesis, or joint aspiration, is the clinical procedure performed to diagnose and, in some cases, treat musculoskeletal conditions. The procedure entails using a syringe to collect synovial fluid from or inject medication into the joint capsule.
3.32.2. Артрограма – це зображення суглоба, які можуть бути отримані за допомогою рентгенівського проміння, комп'ютерної томографії (КТ) або магнітно-резонансної томографії (МРТ) після введення контрастної речовини.
An arthrogram is a series of images of a joint after injection of a contrast medium, usually done by fluoroscopy or MRI.
3.32.3. Артрографія – діагностичний метод дослідження суглобів, що передбачає введення в їхню порожнину контрастної речовини та застосування рентгенівських променів.
Arthrography is a type of imaging test used to look at a joint, such as the shoulder, knee, or hip. It may be done if standard X-rays do not show the needed details of the joint structure and function.
3.32.4. Артропластика – це метод оперативного лікування патології суглобів, метою якого є відновлення їх функції.
Arthroplasty is a surgical procedure to restore the function of a joint. A joint can be fixed by resurfacing the bones. An artificial joint (called a prosthesis) may also be used.
3.32.5. Артроскопія (артроскопічна хірургія) – малоінвазивна методика, що дозволяє проводити діагностику та лікування внутрішньосуглобових ушкоджень та захворювань. Це різновид ендоскопії.
Arthroscopy is a procedure for diagnosing and treating joint problems. A surgeon inserts a narrow tube attached to a fiber-optic video camera through a small incision – about the size of a buttonhole. The view inside the joint is transmitted to a high-definition video monitor.
3.32.6. Ревматоїдний фактор (РФ) – це аутоантитіла, які помилково атакують власні тканини організму, беручи їх за чужорідні. Аналіз крові на ревматоїдний фактор використовується як маркер запальної та аутоімунної активності.
Rheumatoid factors are proteins made by the immune system that can attack healthy tissue in the body. High levels of rheumatoid factor in the blood are most often related to autoimmune diseases, such as rheumatoid arthritis and Sjogren syndrome.
3.32.7. Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) – показник при аналізі крові служить непрямою ознакою поточного запального чи іншого патологічного процесу.
Erythrocyte sed rate is a blood test that indirectly measures the level of certain proteins in the blood. This measurement correlates with the amount of inflammation in the body.