Якось зранку ведмедик Мі-Мі прокинувся на лісовій галявинці. Навкруги літали метелики, лоскотали йому носа й лапки.


«Щось хоче їсти ведмедик, – подумало мале звірятко. – Поїду в інший кінець лісу, там росте смачна малина. Наїмся досхочу».



Сів Мі-Мі у свій новенький пікап і поїхав ген-ген далеко. Аж бачить, біля дороги на пеньку сидить його друг – їжачок Коль-Коль. Здалеку махає йому лапкою й вигукує: