Под термином «фальсификация истории» принято понимать сознательный отказ от стремления к истинному описанию прошлого.
Указ Президента РФ «О создании общероссийской общественно-государственной организации “Российское военно-историческое общество”» № 1710 от 29 декабря 2012 г.
Рубцов Ю. В. Штрафники Великой Отечественной. В жизни и на экране. М., 2007. С. 7.
Марченков В. И. Разоблачение фальсификаций истории Второй мировой и Великой Отечественной войн – важная задача отечественной военно-исторической науки // История Второй мировой и Великой Оте чественной войн как объект фальсификаций: учеб. пособие / Под общ. ред. А. С. Киселева. М., 2012. С. 7.
См.: Блок М. Апология истории, или Ремесло историка. М., 1986; Ильин В. В. Философия истории. М., 2003; Карр Э. Что такое история? М., 1988; Коломийцев В. Ф. Методология истории. М., 2000; Могильницкий Б. Г. Введение в методологию истории. М., 1989; Румянцева М. Ф. Теория истории. М., 2002; Смоленский Н. И. Теория и методология истории. М., 2007; Степанищев А. Т. История: методология научного исследования и преподавания. М., 2009; Тош Д. Стремление к истине. М., 2000; Философия истории / Под ред. А. С. Панарина. М., 2001 и др.
Подробней см.: Степанищев А. Т. История: методология научного исследования и преподавания. М., 2009.
Под термином «национализм» принято понимать идеологию и направление политики, в основе которой лежит тезис «о ценности нации как высшей формы общественного единства и её первичности в государствообразующем процессе». Он базируется на национальном чувстве, которое сродни патриотизму. Однако в ряде случаев крайние формы национализма делают акцент на превосходстве одной национальности над остальными (см.: Геллнер Э. Нации и национализм. М.: 1991 // http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Polit/gelln/01.php). Применительно к данной работе под термином «украинский национализм» автор понимает радикальные идеологию и направление политики, основанные на этнической, культурной и религиозной нетерпимости, ассоциирующиеся с лозунгом «Украина для украинцев».
Броди: Збiрник статей i нарисiв / ред. О. Лисяк. Дрогобич – Львiв, 2003; Українська дивiзiя «Галичина». Iсторико-публiцистичний збiрник. Слабошпицький М. Ф. Київ, 2008 и др.
В’ятрович В. Ставлення ОУН до євреїв (1920–1950 рр.) // Український визвольний рух: науковий збiрник № 7. Львiв, 2007. С. 184–185.
Бойцун Р. Легiон ДУН (Дружин Українських Нацiоналiстiв) // Вiстi комбатантiв. Торонто – Нью-Йорк, 1982. Ч. 5–6. С. 47–51; Кальба М. «Нахтiгаль» в питаннях i вiдповiдях. Львiв, 2008; Патриляк I.К. Вiйськова дiяльнiсть ОУН(б) у 1940–1942 рр. Київ, 2004. С. 362.
Речь идет о документах из архива УКГБ по Львовской области, в которых говорится о «выявлении и подготовке свидетелей» по Т. Оберлендеру и «Нахтигаль». / Кальба М. «Нахтiгаль» в питаннях i вiдповiдях. С. 11.
Боляновський А. Убивство польських учених у Львовi в липнi 1941 року: факти, мiфи, розслiдування. Львiв, 2011. С. 56.
Боляновський А. Убивство польських учених у Львовi в липнi 1941 року: факти, мiфи, розслiдування. Львiв, 2011. С. 55.
Боляновськии А. Убивство польських учених у Львовi в липнi 1941 року: факти, мiфи, розслiдування. Львiв, 2011. С. 56.
Боляновськии А. Убивство польських учених у Львовi в липнi 1941 року: факти, мiфи, розслiдування. Львiв, 2011. С. 57.
Калъба М. «Нахтiгаль» в питаннях i вiдповiдях. С. 10–11.
Боляновський А. Убивство польських учених у Львовi в липнi 1941 року: факти, мiфи, розслiдування. С. 102.
Боляновський А. Убивство польських учених у Львовi в липнi 1941 року: факти, мiфи, розслiдування. С. 58.
Сборник материалов Нюрнбергского процесса на английском языке в 42 томах International Military Tribunal, XXXIII. С. 394.
Сборник материалов Нюрнбергского процесса на английском языке в 42 томах International Military Tribunal, XXXIII. С. 394.
Боляновський А. Убивство польських учених у Львовi в липнi 1941 року: факти, мiфи, розслiдування. С. 18.
Боляновський А. Убивство польських учених у Львовi в липнi 1941 року: факти, мiфи, розслiдування. С. 30–31.
Lanckorońska K. Wspomnienia wojenne 22 IX 1939—5 IV 1945, Kraków: Wydawnictwo Znak, 2002. S. 184.
Мороз В. Зиновiй Тершаковець – «Федiр». Львiв – Торонто: Видво «Лiтопис УПА», 2011. С.15.
Wachs Ph.-Ch. Der Fall Theodor Oberländer (1905–1998). Ein Lehrstück deutscher Geschichte. Frankfurt am Main, 2000. S. 84–85; Боляновський А. Убивство польських учених у Львовi в липнi 1941 року: факти, мiфи, розслiдування. С. 26.
Боляновський А. Убивство польських учених у Львовi в липнi 1941 року: факти, мiфи, розслiдування. С. 32.
Боляновський А. Убивство польських учених у Львовi в липнi 1941 року: факти, мiфи, розслiдування. С. 86.
Боляновський А. Убивство польських учених у Львовi в липнi 1941 року: факти, мiфи, розслiдування. С. 82.
Из сообщения Отдела IVA Реферата 1 СС начальника Полиции безопасности и СД № 24 о событиях на оккупированной территории Украины, репрессиях большевиков, преследовании еврейского населения немецкими формированиями и украинскими националистами от 16 июля 1941 г. // Украинские националистические организации в годы Второй мировой войны. Документы: в 2 т. Т. 1: 1941–1943 / Под ред. А. Н. Артизова. М., 2012. С. 376.
Боляновський А. Убивство польських учених у Львовi в липнi 1941 року: факти, мiфи, розслiдування. С. 24.
Боляновський А. Убивство польських учених у Львовi в липнi 1941 року: факти, мiфи, розслiдування. С. 25.
Боляновський А. Убивство польських учених у Львовi в липнi 1941 року: факти, мiфи, розслiдування. С. 12.
Боляновський А. Убивство польських учених у Львовi в липнi 1941 року: факти, мiфи, розслiдування. С. 14–15.
Мороз В. Зиновiй Тершаковець – «Федiр». С. 53.
Мороз В. Зиновiй Тершаковець – «Федiр». С. 54.
Шишкiн I. Українське питання в полiтицi польського емiграцiйного Уряду та пiдпiлля в роки II Свiтової вiйни. Реакцiя емiграцiйного уряду i пiдпiлля на загострення польсько-українських стосункiв / Волинь-1943 // Журнал «Ї». 2013. № 74. С. 175–176.
Мотика Г. Антипольська акцiя на Волинi / Волинь-1943 // Журнал «Ї». 2013. № 74. С. 206.
ОУН в 1941 роцi. Документи. Т. 1. Київ, 2006. С. 104.
Донесение начальника Полиции безопасности и СД о положении на оккупированной территории СССР, о действиях украинских националистов и различных органов местной украинской администрации, направленных против евреев и коммунистов от 18 августа 1941 г. // Украинские националистические организации в годы Второй мировой войны. Документы: в 2 т. Т. 1: 1941–1943 / Под ред. А. Н. Артизова. М., 2012. С. 417.
Мороз В. Зиновiй Тершаковець – «Федiр». С. 55.
Патриляк I.К. Вiйськова дiяльнiсть ОУН(б) у 1940–1942 рр. Київ, 2004. С. 325–326.
Патриляк I.К. Вiйськова дiяльнiсть ОУН(б) у 1940–1942 рр. Київ, 2004. С. 485.
Патриляк I.К. Вiйськова дiяльнiсть ОУН(б) у 1940–1942 рр. Київ, 2004. С. 468.
Українське державотворення. Акт 30 червня 1941. Збiрник документiв i матерiалiв. Львiв – Київ, 2001. С. 190.
Косик В. Гарвард патронує ненауковi методи iсторичного дослiдження // Український визвольний рух: науковий збiрник № 1. Львiв, 2003. С. 189.