Якось під вечір, коли яскраве степове літнє сонце вже наближалося до заходу і відкидало довгі тіні, я разом з батьком перебував убрезентовому наметі. У моїх руках була дуже цікава книга, яку я повторно перечитував, а батько в цей час робив записи про пройдений вдень геодезичний маршрут. Дверні пологи намети були відкриті і висвітлювалися яскравим червоним світлом відпроменів вечірнього сонця.
Раптом мою увагу привернула якась рушійна тінь. У перший момент я подумав, що це напевно невелика степова пташка завітала до нас в гості. Але, придивившись уважніше, я побачив величезного павука неквапливо простуючого до нас у намет!