Sentire il tuo respire
Sulle mie labra e un regallo del cello
Sciogliermi nei tuoi occhi blu
E un incanto meraviglioso
Incontrarti e un miracolo
Grazie di esistere.
Відчувати твій подих на моїх губах -
Подарунок небес.
Розчинятись в твоїх синіх очах.
Дивовижні чари.
Зустріч з тобою -
Неймовірне диво.
Ти подарував мені рай.
Дякую, що ти був.
Отлюбила, отстрадала и в просторах пустоты
Не ждала и не гадала, что придешь однажды ты.
Есть у сердца сны и память, волны стужи и тепла,
Но руками, но губами помню одного тебя.
Ты мне нужен, как свет росы грозе,
Ты мне нужен – ты не такой, как все.
Свет потушен – вздыхает тишина,
Ты мне нужен и я тебе нужна.
Я присвячую свій твір всім жінкам після сорока. Хочу, щоб в житті кожної з нас було стільки щастя, скільки може витримати людське серце. Бо ми того варті. Були варті, коли нам було 20, і пізніше, коли нам було 30 років. Варті зараз, після сорока, і будемо варті завжди. Ми, жінки, є всесвітом. Немає на землі нічого більш тендітного, чарівнішого і ніжнішого, ніж ми.
Своїм твором хочу принести красу в серця жінок, описавши історію кохання двох людей. Натхнення для написання цієї історії мені прийшло від зустрічі з цим чоловіком. Він насправді такий, яким я його описала. Здавалося б, таких не існує. Але він справжній і повен кохання. І я мала щастя зустріти Його. Я більш ніж впевнена, що і безліч інших жінок в своєму житті мали щастя зустріти Того Єдиного, якого носять завжди в своєму серці. А ті, що досі не зустріли, не втрачайте надії, прийде і до вас та чарівна мить, коли погляд наткнеться на блиск Його очей і все в житті зміниться. Усе піде в більш яскравому та інтригуючому ритмі.
Бажаю вам романтичного настрою і відчуття закоханості!