Синіють вершини небес.
Весна радість тихую ллє
На землю. Пропах нею ввесь.
Промінням хмарки вітер б'є.
Десь чую я скрипи колес.
І навіть он білі перини
Снують по веснянних вершинах.
Проміння спадає чудес.
В долині прослалися тіні.
Синіють вершини небес.
А десь уже чуються співи,
Вигукують півні ліниво,
Бо березень йде вже з теплом!
Ще сонце землі не нагріло,
Бо третє сьогодні число.
Під деревом сам я сиджу
І віршика тихо пишу,
А вітер мій одяг здійма.
Вслухаюсь у ніжну весну —
Нiчого дзвiнкiше нема!