БАЗАРЕ, ТИ?

(Поема)

Спорідненість: зі сну споруд

Споруджено волове чудо.

В закутини душевні чути —

Крізь натяки, із роду в рід,

Пекельний, ніжний, – ніжок ряд

Відсвічують на видноколі,

Так унедійснивши довкілля,

Що помацки душа і тіло.

Базар, не знав тебе ніколи,

Не знав, що ти з усіх околиць,

З усіх клітин, зі сну, з окарин,

О світе мій блаженно-карний,

Розкраяний від голосінь,

У віддиху рядном осів

Й родовища ридальні ласки,

Що з пучок бульбашками луска, —

Тверезість – вітром, розсуд – вплав,

Вогнем вигнань розколисав.

Спорідненість: небес осу

Загрузка...