Дні стали хмурі, пусткою – сад мій,
Цей крихкий світ – мій спокій навік,
Пристрасть замовкла, зник жар бажання,
Плаче босоніж хлопчик у мороці вічних ночей.
Звідсіль, звідсіль, звідсіль у час,
В мандри снів рушаємо ми
Звідсіль, звідсіль від турбот до дому нас
Кличе поклик на самоті.
© Олексій Щуров, 2018
ISBN 978-5-4485-8358-2
Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero